uasol.com
Добавить статью | Регистрация
Авто и Мото
Бизнес и финанси
Дети и родители
Диеты, ваша фигура
Дом, семья
Закон и Право
Интернет и сервисы
Компьютери
Красота, мода, имидж
Кулинария
Культура и искусство
Лекции, пособия
    Cоциология и психология
    Банковское дело
    Государственное право
    Иностранные языки
    Криминалистика
    Маркетинг
    Математика
    Разное
    Спорт
    Страхование
    Украинский язык
    Экономика
    Электротехника и электроника
Люди, общество
Медицина и здоровье
Мужчина и женщина
Наука и образование
Политика
Промышленность
Работа, трудоустройство
Рефераты
Связь
Спорт
Строительство и ремонт
Товари и услуги
Туризм и путешествия
Увлечения и хобби
  Морські свинки. Утримання і догляд.  
  Створення рінгтонов 
  Ліки для лікування кандидозу (молочниці)  
  ПЕРШІ ОЗНАКИ ВАГІТНОСТІ 
  Материк Євразія 
  Черепахи: утримання та догляд 
  ПОВНА ТАБЛИЦЯ КАЛОРІЙНОСТІ ПРОДУКТІВ  
  ОРХІДЕЯ В БУДИНКУ - ДОГЛЯД 
  Що це таке вегето-судинна дистонія? 
  Державне (конституційне) право зарубіжних країн (Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни) 
Каталог статей - uasol.com
 укр
 eng
 рус
ИСКАТЬ!
Сохранить страницу | Сделать стартовой | Отправить другу
Криміналістичні експертизи та дослідження, що проводяться у системі правоохоронних органів України: Наук.-практ. посібник.
Криміналістичні експертизи та дослідження, що проводяться у системі правоохоронних органів України: Наук.-практ. посібник.
У науково-практичному посібнику представлено переважну більшість криміналістичних експертиз і досліджень, які проводяться експертними установами і підрозділами правоохоронних органів і потреба в проведенні яких найбільш часто виникає у практиці роботи оперативних і слідчих підрозділів СБУ.


ВСТУП
   В діяльності органів Служби безпеки України по попередженню, припиненню, розкриттю та розслідуванню злочинів особливе місце належить використанню сил і можливостей експертних установ та підрозділів правоохоронних органів. Приймаючи участь у проведенні оглядів місць подій та виконуючи експертизи по кримінальним справам і науково-технічні дослідження по матеріалах оперативно-розшукових справ, спеціалісти-криміналісти сприяють використанню науково-технічних засобів і криміналістичних методів в слідчих діях та оперативно-розшукових заходах для встановлення і закріплення фактів, які мають розшукове та доказове значення.
   Проведення експертизи - це засіб отримання такого виду доказів, як висновок експерта. У ньому реалізується одна з основних кримінально-процесуальних форм використання спеціальних знань при розкритті і розслідуванні злочинів. В умовах науково-технічної революції широке застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві є одним з головних завдань, одним з напрямків підвищення ефективності і якості роботи слідчих, впровадження в слідчу діяльність нових досягнень різних галузей науки і техніки. Реальна можливість цього закладена у правильному і своєчасному проведенні експертиз по кримінальним справам. Результативність їх застосування підвищується, коли слідчий сам розуміє необхідність призначення і можливості різних видів експертиз, чітко уявляє шляхи використання отриманих результатів. Для цього необхідна висока професійна підготовка, перш за все правова і криміналістична, щоб слідчі уявляли усі регулятивні властивості правил, якими законодавець встановлює процесуальну форму проведення експертизи, знали види експертиз та сучасні можливості експертних установ і підрозділів.
   Неабияке значення має використання спеціальних знань в роботі оперативних підрозділів, чому на практиці іноді не приділяють належної уваги. Матеріали науково-технічних досліджень, які проводяться до порушення кримінальної справи в ході оперативно-розшукової діяльності, нерідко мають вирішальне значення у виявленні і розкритті злочину. Наприклад, по справах про контрабанду, коли предмет її може бути визначено лише спеціалістом, або ним являються швидкопсувні речовини, для належного тривалого зберігання яких відсутні відповідні умови.
   Форми використання знань спеціалістів в оперативно-розшуковій практиці надзвичайно різноманітні. Ними можуть бути:
   дослідження різних об'єктів з метою виявлення криміналістичних ознака що мають значення для виявлення і розкриття злочину;
   складання розшукових таблиць з використанням криміналістичної інформації про осіб, предмети, знаряддя злочину;
   - надання допомоги у відборі зразків для порівняльних досліджень;
   - участь у розробці розшукових версій;
   - використання криміналістичних обліків;
   - консультування співробітників оперативних підрозділів з питань вибору науково-технічних досліджень та найбільш доцільних способів їх використання;
   фіксація злочинних дій з використанням фото- і відеоапаратури, спеціальних хімічних (міточних) речовин, та інших науково-технічних досліджень.
   Уміле використання слідчими і оперативними працівниками можливостей експертиз та науково-технічних досліджень сприяє підвищенню якості розслідування, встановленню істини у справі та розкриттю злочинів.
   Поряд з необхідністю використання найбільш досконалих і сучасних криміналістичних методів і методик, успіх дослідження в значній мірі залежить від повноти і якості об'єктів, які представляються на дослідження. На практиці ці вимоги до об'єктів не завжди виконуються. У ряді випадків не враховуються особливості їх виявлення, фіксації та збереження окремих з них до передачі на дослідження спеціалісту. У ряді випадків об'єкти внаслідок невмілого поводження з ними стають непридатними для подальшого дослідження чи набувають додаткових властивостей, які впливають на вірогідність висновків.
   У даному посібнику розглядаються можливості різних видів криміналістичних експертиз і науково-технічних досліджень, коло вирішуваних ними питань і форма їх постановки, даються методичні рекомендації щодо підготовки окремих об'єктів для дослідження, з питань призначення та проведення криміналістичних експертиз і досліджень в експертних установах і підрозділах різних правоохоронних органів.
   З урахуванням того, що останнім часом на підставі диференціації та інтеграції наукових знань деякі види криміналістичних досліджень виділились у самостійні з інших традиційних видів, вони представлені в посібнику окремо. Такими дослідженнями є: фототехнічна експертиза та експертиза паперових грошей і цінних паперів.
   Крім того, у посібнику наведені дані про дослідження, які для експертних установ і підрозділів України є новими і у до недавній час проводились лише за її межами. Наприклад, такими є: гомологічна експертиза; відеофоноскопічна та фоноскопічна експертизи; ідентифікаційні дослідження тканин та виділень людини методом генотипоскопії (генна дактилоскопія) у межах біологічної експертизи.
   Підготовці посібника передувало узагальнення слідчої та оперативної практики призначення експертиз і науково-технічних досліджень в органах СБУ і МВС, що дало змогу уточнити завдання по окремих видах експертиз та урахувати найбільш типові недоліки, які припускаються при їх призначенні.
   Дотримання рекомендацій, що містяться у посібнику, дасть змогу використовувати можливості криміналістичних експертиз і досліджень більш повно і ефективно.
   Додаткова методична допомога у визначенні кола і формулюванні конкретних питань, підготовці матеріалів для дослідження може бути отримана у відповідних спеціалістів. Телефони експертних установ і підрозділів розміщені у розділах, які присвячені окремим видам експертиз і досліджень. (Станом на жовтень 1998 р.).
   
   РЕКОМЕНДАЦІЇ
   ПО ПІДГОТОВЦІ МАТЕРІАЛІВ І ОФОРМЛЕННЮ ПОСТАНОВ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ
   Рекомендації по підготовці матеріалів на експертизу стосуються в основному загальних правил поводження з речовими доказами та предметами і матеріалами, якими є об'єкти криміналістичних досліджень. Але їх дотримання має більше, а в окремих випадках - найважливіше значення для успішного проведення експертизи.
   Деякі, найбільш часткові рекомендації по підготовці матеріалів на експертизу чи науково-технічне дослідження містяться у розділах, що присвячені відповідним видам експертиз.
   Загальними правилами є наступні.
   1. Строки з часу вилучення речових доказів до представлення їх на експертизу повинні бути мінімальними. Особливо це стосується судово-медичних та інших об'єктів біологічного походження, летких та швидкопсувних речовин та предметів, тобто усіх об'єктів, у яких за короткий час можуть статись необоротні або такі зміни, що можуть вплинути на вірогідність висновків по їх дослідженню.
   2. Повинні прийматися заходи для представлення речових доказів на експертизу у незміненому вигляді. Особливе значення виконання цієї вимоги має при направленні на експертизу речовини у мікрокількості, у вигляді нашарувань на різних предметах-носіях.
   До того, як речові докази будуть направлені на експертизу, вони повинні бути оглянутими, а сліди докладно описаними у протоколі огляду. При необхідності огляд речових доказів може бути проведеним за участю спеціаліста. Огляд бажано проводити на аркуші білого чистого паперу (використання з цією метою тканини не завжди доцільне через здатність її вбирати окремі сліди-нашарування та можливість нанесення на об'єкт дослідження мікроволокон). Речові докази, які направляються на експертизу, повинні бути сухими. Просушування проводиться при кімнатній температурі, без впливу сонячних променів та поодаль від опалювальних приладів.
   Вилучення, упакування та зберігання речових доказів повинно виключати можливість їх втрати, ушкодження та зміни локалізації слідів або нашарувань. Зокрема, наркотичні, токсичні, сильнодіючі, леткі, легкозаймисті речовини зберігаються окремо від інших речових доказів. Також окремо повинні зберігатись вогнепальна зброя, боєприпаси, вибухові пристрої та вибухова речовина.
   На упаковці повинен бути надпис (перелік предметів, час та місце їх вилучення, по якій справі і т. ін.), що засвідчені підписом слідчого та відбитком печатки. Нанесення надписів безпосередньо на об'єкти дослідження не дозволяється. Не можна підкреслювати, обводити чи позначати іншим способом об'єкти дослідження (сліди, записи).
   3. При призначенні експертизи необхідно вірно визначити її рід (вид). Якщо по одних і тих же об'єктах потрібно призначити декілька експертиз різного роду (виду), то повинна бути дотримана раціональна послідовність їх призначення для того, щоб об'єкти для проведення наступних експертиз залишились у незміненому вигляді. Наприклад, якщо по одних і тих же слідах крові необхідно встановити механізм їх утворення та групову належність, то спочатку повинна бути призначена експертиза для встановлення механізму утворення слідів, а потім біологічна експертиза. У іншому випадку, при наявності знаряддя, яким було причинено пошкодження тіла, і якщо для з'ясування обставин по справі необхідне призначення біологічної експертизи та експертизи для встановлення факту, чи не утворені пошкодження цим знаряддям, - першою повинна бути призначена біологічна експертиза.
   4. Порівняльний матеріал (зразки), що представляється у необхідних випадках, повинен відповідати об'єктам, які досліджуються, по можливості за більшою кількістю ознак (умовам походження або виконання, механізму утворення, часу, матеріалу, типу). У складних випадках відбір порівняльного матеріалу бажано проводити за участю спеціаліста.
   5. Завдання експерту повинні формулюватися чітко, виключаючи можливість різного їх розуміння і обов'язково з урахуванням встановлених обставин справи, по якій призначається експертиза. Не припустиме внесення до постанови повного переліку питань, що передбачені даним посібником для певного виду експертизи, якщо їх постановка не відповідає матеріалам справи чи по справі недостатньо даних для їх вирішення.
   6. Призначення додаткової або повторної експертизи повинно бути мотивованим. В таких випадках на експертизу необхідно представляти також висновок первинної експертизи з усіма додатками та усі інші матеріали, які з'явилися після висновку первинної експертизи.
   7. При дорученні проведення експертизи комісії експертів, які працюють у різних експертних або інших установах, у постанові про призначення експертизи повинно бути вказано, на яку експертну установу покладається організація діяльності комісії експертів. У такому випадку копія постанови про призначення експертизи направляється у кожну з цих установ, а усі матеріали, які необхідні для проведення експертизи, в установу, на яку покладається організація діяльності комісії експертів.
   8. Для проведення експертизи у експертну установу чи підрозділ повинні бути представлені:
   - постанова про призначення експертизи;
   - речові докази по справі чи інші предмети, що є об'єктами експертного дослідження;
   - предмети (матеріали, рідина, документи і т. ін.), які є об'єктами порівняльного дослідження;
   - документи, що містять дані, які відносяться до предмета експертного дослідження (протоколи слідчих дій, довідки та ін.). Такі відомості можуть стосуватись, наприклад, умов виконання документа, стану здоров'я особи, умов нанесення пошкоджень та ін.
   Усі матеріали, які представлені на дослідження, повинні перераховуватись у постанові про призначення експертизи.
   При необхідності, у постанові про призначення експертизи повинна міститися вказівка про недопустимість застосування методів дослідження, які можуть викликати суттєве пошкодження або знищення об'єктів. Наприклад, оскільки у ряді випадків дослідження матеріалів документів може бути пов'язаним з пошкодженням документа, у постанові про призначення експертизи повинно бути вказано на недопущення такої можливості.
   9. Вироби з благородних металів та коштовних каменів, інші цінності, отруйні, наркотичні, сильнодіючі, легкозаймисті, вибухонебезпечні речовини, крихкі та громіздкі речові докази відправленню поштою не підлягають, а повинні доставлятись на дослідження нарочним.
   10. В залежності від обставин конкретної справи експертиза може бути проведена як у приміщенні експертної установи, так і у кабінеті слідчого чи залі судового засідання.
   
   РЕКОМЕНДАЦІЇ
   ПО ПРИЗНАЧЕННЮ, ПІДГОТОВЦІ МАТЕРІАЛІВ І ПРОВЕДЕННЮ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
   Проведення науково-технічних досліджень за завданням оперативних підрозділів здійснюється у двох формах - у відкритій (гласній) і з відповідними обмежувальними грифами доступу до інформації. В органах Служби безпеки результати таких досліджень оформлюються "Висновком спеціаліста", а в органах внутрішніх справ і експертних установах Мінюсту - "Довідкою спеціаліста".
   Підставою для проведення науково-технічного дослідження є письмове завдання керівника оперативно-розшукового підрозділу. Порядок проведення науково-технічних досліджень в інтересах іншого правоохоронного відомства регулюється відповідними відомчими нормативними документами (наказами, інструкціями).
   Термін проведення дослідження обумовлюється із співробітником оперативно-розшукового підрозділу, який пред'являє відповідні матеріали на дослідження (у системі МВС, наприклад, в межах 15 діб, що передбачено наказом МВС України від 9.03.1992 р. №140).
   Загальними вимогами проведення науково-технічних досліджень є наступні.
   1. При проведенні досліджень використовуються лише ті методи, які не викликають змін зовнішнього вигляду і властивостей об'єктів дослідження, не призводять до їх втрати і не виключають можливість їх подальшого експертного дослідження.
   2. Якщо проведення таких досліджень не можливе без зміни зовнішнього вигляду об'єкта або його часткового розходження, то воно може бути виконаним лише після попереднього письмового узгодження з особою, яка направила завдання, про що відмічається у висновку спеціаліста.
   3. У випадках, коли дослідження не можливе без використання методик, що змінюють зовнішній вигляд об'єкта дослідження, але проведення саме таких досліджень викликається інтересами справи, необхідно додатково фіксувати і фотографувати первинний стан об'єктів, а також вказувати на застосовані методики, характер змін, що сталися та кількість витраченого з метою дослідження матеріалу.
   4. Окремі вимоги щодо підбору і підготовки об'єктів для науково-технічного дослідження співпадають з вимогами, які пред'являються до об'єктів відповідних експертних досліджень.
   5. Результати науково-технічних досліджень доказами по кримінальній справі не визнаються.
   
   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ЕКСПЕРТА
   Порядок призначення експертиз в експертно-криміналістичні підрозділи МВС, СБУ, Мінюсту, обов'язки, права та відповідальність експерта, порядок проведення експертних досліджень та оформлення їх результатів визначаються кримінально-процесуальним законодавством України. Сама організація досліджень регламентується відомчими нормативними актами. Ці документи не встановлюють процесуальні правила проведення експертиз, у них лише даються методичні рекомендації і керівні роз'яснення експертам та експертним установам стосовно певного виду досліджень. Експерт використовує відомчі нормативні акти для більш повного та чіткого дотримання усіх своїх процесуальних прав і обов'язків. Процесуальні права і обов'язки експерта складають його процесуальну компетенцію, у межах якої він діє і в межах якої отримані ним результати досліджень набувають статусу процесуального доказу.
   Так, у системі МВС робота експертних підрозділів регулюється "Положенням про діяльність експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України", яке затверджено Наказом Міністра внутрішніх справ України від 9 березня 1992 року №140.
   У системі органів Служби безпеки робота експертно-криміналістичних підрозділів регламентується Наказом Голови Служби безпеки України від 29 липня 1998 року № 91/ кф.
   У системі Міністерства юстиції - Інструкцією про організацію проведення судових експертиз у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України від 19 лютого 1992 року.
   Сьогодні в Україні створена досить широка мережа судове - експертних установ і підрозділів.
   У системі Служби безпеки України створено експертно-криміналістичну службу Оперативно-технічного управління СБУ, експертно-криміналістичні групи регіональних ОТС УСБУ.
   У системі МВС існує Експертно-криміналістичне управління МВС України, Центр криміналістичних досліджень при ЕКУ МВС України, експертно-криміналістичні управління (відділи) ГУВС (УВС) областей та міст, експертно-криміналістичні відділи, відділення, лабораторії органів внутрішніх справ міст (районів).
   У системі Міністерства юстиції України діють Науково-дослідні інститути судової експертизи - Київський, Харківський, Львівський, Одеський, Донецький НДІСЕ, та філіали НДІСЕ у м. Тернополі, м. Дніпропетровську, м. Сімферополі, м. Миколаєві.
   Також діють криміналістичні підрозділи у судово-медичних лабораторіях системи Міністерства оборони України.
   Ці установи відрізняються не стільки виконанням певних родів та видів експертиз, скільки переважним проведенням експертиз за завданнями відповідних відомчих та територіальних правоохоронних органів.
   Експертні установи і підрозділи СБУ, МВС та Мінюсту проводять наступні основні види судових криміналістичних експертиз:
   - судово-почеркознавчі (СБУ, МВС, Мінюст);
   - судово-авторознавчі (СБУ, Мінюст);
   - судово-технічні експертизи документів (СБУ, МВС, Мінюст);
   - судово-фототехнічні (СБУ);
   - судово-портретні (СБУ, МВС, Мінюст);
    - судово-трасологічні (МВС, Мінюст, у СБУ - тільки дактилоскопічні);
   - судово-балістичні (МВС, Мінюст, СБУ);
   - судово-вибухотехнічні (СБУ, МВС, Мінюст);
   - судово-фоноскопічні (МВС, Мінюст);
   - судово-відеофоноскопічні (Мінюст);
   - судова експертиза паперових грошей (СБУ, МВС, Мінюст);
   - судова експертиза холодної зброї (МВС, Мінюст);
   - експертиза матеріалів, речовин і виробів (МВС, СБУ, Мінюст);
   - судово-біологічні експертизи (СБУ, МВС, Мінюст);
   - судово-автотехнічні експертизи (МВС, Мінюст).
   
   Процесуальною підставою для проведення судових експертиз в експертних установах і підрозділах правоохоронних органів є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, начальника слідчого відділу, прокурора, а також ухвала суду про призначення судової експертизи.
   СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗ
   Відомчими нормативними актами СБУ, МВС та Мінюсту визначені строки проведення експертиз у межах:
   - до 10 діб по матеріалах з невеликою кількістю об'єктів;
   - до 20 діб по матеріалам з великою кількістю об'єктів або тих, які потребують складних досліджень, а також по комплексним експертизам з невеликою кількістю об'єктів;
   - до 30 діб по комплексним експертизам з великою кількістю об'єктів або тих, які потребують особливо складних досліджень, а також послідовних досліджень одних об'єктів експертами різних спеціальностей.
   Якщо експертиза за якихось причин не може бути виконана у визначені строки, керівник експертного підрозділу повинен повідомити про це особу чи орган, які призначили експертизу, і встановлює за згодою з ними додатковий строк для закінчення експертизи.
   Строк проведення експертизи може бути зупинений в таких випадках:
   
   - порушення особою чи органом, який призначив експертизу, передбачених правил оформлення матеріалів, які направлені на експертизу, якщо це виключає можливість проведення досліджень (ненадходження усіх чи частки матеріалів, які перераховані в постанові про призначення експертизи; надходження об'єктів дослідження без постанови про призначення експертизи; незрозумілість формулювання експертного завдання);
   - заява експертом клопотання про надання додаткових матеріалів, а також згоди на ушкодження чи знищення об'єкта під час дослідження, якщо цього вимагають методи, які необхідно застосувати з метою дослідження.
   Виконання експертизи зупиняється на термін, що необхідний для усунення відмічених недоліків чи надання відповіді на заяву експерта.
   
   ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗ
   Експертиза проводиться при наданні особою чи органом, який призначив експертизу, матеріалів, які оформлені згідно з вимогами ст.196 КПК України.
   До експертної установи повинні бути направлені:
   - постанова про призначення експертизи, а також предмети, речовини та матеріали, які є об'єктами експертного дослідження. У необхідних випадках надаються зразки для порівняльного дослідження, а також матеріали, які містять дані, що відносяться до предмета експертизи та мають значення для підготовки висновку.
   Проведення експертизи складається з декількох прийомів і бере свій початок з підбору матеріальних об'єктів, які підлягають дослідженню експертом. Але не тільки предмети, які визнані речовими доказами, можуть бути такими об'єктами. До матеріальних об'єктів відносяться предмети, їх властивості, різні речовини, явища, які існують у об'єктивній реальності. До них можна віднести такі, наприклад, як психічний стан, вік, різні захворювання особи, трупні зміни і т.ін. Дані про той чи інший предмет чи явище, яке пов'язане із злочином, що розслідується, слідчий отримує у процесі розслідування.
   Докази про виявлення, вилучення тих чи інших об'єктів можуть мати значення і для експерта. Тому, крім підготовки матеріальних об'єктів, необхідне виділення (тобто, фізичне відокремлення на певний час від матеріалів справи, а не як окреме процесуальне рішення) доказів і інших матеріалів справи для ознайомлення з ними експерта. Матеріали для експерта виділяють ті, які можуть характеризувати матеріальний об'єкт: місце, час, умови вилучення, його зовнішні ознаки і якості, їх можливі зміни.
   Предмети і речові докази - це не одне і те ж. Речові докази, як і інші види доказів, - це фактичні дані, які містяться у передбаченому процесуальним законом джерелі. Відомості, дані про предмет слідчий отримує при огляді отриманого процесуальним шляхом предмета. Протокол огляду предмета є формою речового доказу, яка виявляє його зміст. Якщо слідчого цікавлять інші властивості цього ж предмета, які він безпосередньо і без застосування спеціальних знань пізнати не може, тоді такий предмет направляється для дослідження експерту.
   Висновок експерта повинен встановлювати по суті новий за змістом факт по відношенню до того, що встановлено речовими та іншими доказами.
   Підбір об'єктів пов'язаний, по перше, з чітким уявленням слідчого про те, які сторони матеріальної дійсності необхідно досліджувати експерту і які для цього є можливості науки.
   Експерт сам не збирає предмети, об'єкти, він досліджує тільки ті, які виявляються слідчим. КПК України (ст. 196) встановлює вимоги, які зводяться до того, що усі матеріали експерту надає слідчий. За експертом залишається право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, що необхідні для складання висновку.
   Зміст питань не повинен виходити за межі компетенції експерта. Ця вимога зобов'язує слідчого з'ясувати дані про спеціальність і компетенцію особи, яка призначається експертом.
   Під компетенцією експерта розуміється здатність (суб'єктивна можливість) знаючої особи вирішувати поставлені питання, які відносяться до предмета експертизи. Компетентність експерта означає володіння ним теорією та методикою судової експертизи. Це ж поняття розповсюджується на коло питань, які може вирішувати експерт в силу своїх спеціальних знань. Компетентність експерта визначається його освітою, спеціальною підготовкою, досвідом та авторитетом у вирішенні подібних завдань, володінням сучасними методиками дослідження. У судово-експертних установах компетенція експерта засвідчується експертно-кваліфікаційними комісіями та самим фактом роботи його на посаді наукового співробітника НДІСЕ чи позаштатного експерта (для Мінюсту). У експертних підрозділах системи СБУ та МВС право на самостійне проведення певних видів експертиз надається співробітникам, які займають штатні посади експертів та отримали свідоцтво на право проведення цих експертиз.
   Експерта чи експертну установу призначає слідчий. Якщо експертиза проводиться у експертній установі, то керівник її доручає провести дослідження одному чи декільком експертам і зробити висновки, за які вони несуть особисту відповідальність, а також роз'яснює права і обов'язки, котрими наділяється експерт кримінально-процесуальним законом. Експерт набуває свого процесуального положення після винесення слідчим постанови.
   В постанові про призначення експертизи вказується:
   - дата винесення постанови, посада, звання та прізвище особи, яка винесла постанову, назва справи та її номер;
   - обставини, які відносяться до експертизи, підстави призначення експертизи;
   - прізвище експерта або назва підрозділу чи установи, експертам якої доручається проведення експертизи;
   - питання, які ставляться для вирішення, перелік об'єктів, які належать дослідженню, порівняльних матеріалів, а також матеріалів, які направляються експерту для ознайомлення;
   - інші матеріали, які мають значення для проведення експертизи;
   - у випадку призначення додаткової або повторної експертизи вказуються мотиви та підстави її призначення.
   В постанові про призначення комплексної експертизи вказується:
   - її назва та підрозділ, експертам якого доручено проведення експертизи, а у випадку участі у проведенні експертизи особи, яка не є співробітником експертного підрозділу, - його прізвище.
   При участі у проведенні експертизи експертів декількох установ, у постанові про її призначення вказується, яка з них є ведучою.
   Якщо проведення комплексної експертизи доручено співробітникам експертного підрозділу та конкретному спеціалісту, ведучим призначається експертний підрозділ.
   Об'єкти, які направляються для дослідження, повинні бути упаковані таким чином, щоб при пересиланні вони не могли бути зіпсовані чи знищені, щоб усі сліди також залишилися у цілості.
   
   
   
   
   
   
   
   
   ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ СПІВРОБІТНИКАМИ ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ І ПІДРОЗДІЛІВ
   Дослідження у судово-експертних установах і підрозділах СБУ, МВС, Мінюсту України здійснюються не тільки у процесуальній, а і у непроцесуальній формах.
   Результати проведених співробітниками експертних установ досліджень викладаються у висновку експерта і спеціаліста (у МВС та Мінюсті - довідки спеціаліста, у СБУ - висновок спеціаліста), повідомленні, листі.
   Висновок експерта - це документ, що передбачений ст.75 та ст. 200 КПК України, є найбільш поширеною формою відображення результатів діяльності експерта.
   Висновок експерта складається з трьох частин: вступної, дослідницької та заключної. У вступній частині висновку вказується:
   назва виду експертизи, її номер, час надходження матеріалів на експертизу та складання висновку; де, ким та за дорученням кого проведена експертиза; короткий зміст фабули кримінальної справи і обставин, які досліджуються; перелік та описання матеріалів, які надійшли на дослідження, описання виду та стан упаковки; питання, які ставляться перед експертом.
   Питання у висновку експерта обов'язково наводяться у тому формулюванні, у якому вони даються у постанові про призначення експертизи. Якщо редакція питання у постанові не відповідає прийнятим рекомендаціям, але зміст завдання експерту зрозуміло, то після наведення питання у початковому формулюванні експерт може пояснити, як він розуміє це питання у відповідності до своїх спеціальних знань і на вирішення чого направлено дослідження.
   В дослідницькій частині висновку міститься опис самого процесу експертного дослідження та застосованих методик, а також науково-технічних засобів, викладаються отримані результати, дається наукове обгрунтування встановленим фактам.
   Методика дослідження викладається таким чином, щоб було можливо зробити висновок про повноту використання її експертом, а при необхідності перевірки висновків можливо було б повторити це дослідження.
   В заключній частині висновку даються висновки експерта, які уявляють собою відповіді на кожне з поставлених перед експертом питань. Висновки викладаються у чіткому формулюванні.
   Класифікація висновків експерта
   
   У теорії і на практиці питанням класифікації висновків експерта приділяється багато уваги, тому що це має суттєве значення для оцінки доказової сили висновку експерта. Висновки експерта можуть бути вірогідними - категорично позитивними та категорично негативними;
   імовірно позитивними та імовірно негативними.
   Експерт може також прийти до висновку про неможливість вирішення поставленого йому питання.
   Категоричний висновок - це висновок, який містить вірогідні знання експерта про факт, незалежно від будь-яких умов його існування. Позитивний висновок - це категоричний висновок експерта, у якому підтверджується існування факту, з приводу якого призначена експертиза. Негативний висновок - це категоричний висновок експерта, у якому заперечується існування факту, з приводу якого поставлене питання перед експертом. Приклад категорично позитивного висновку: "Даний слід залишено великим пальцем правої руки громадянина К." Приклад категорично негативного висновку експерта: "Даний слід пальця руки залишено не громадянином В., а іншою особою."
   Гаданий або імовірний висновок - це обгрунтоване припущення експерта про факт, що встановлюється. Такий висновок експерта допускає можливість існування факту, але не виключає протилежного. Наприклад, на основі вивчення ряду ознак експерт приходить до обгрунтованого висновку про те, що даний слід взуття міг бути залишеним взуттям, яке вилучено у підозрюваного, але для висновку про тотожність експерт не має достатнього матеріалу. У такому випадку висновок експерта є імовірним, тому що не виключає того факту, що слід залишено аналогічним взуттям, а не тим, яке представлено на дослідження.
   Висновок про неможливість вирішення питання робиться експертом тоді, коли йому представлені непридатні для дослідження матеріали або коли він не компетентний відповідати на питання, які поставлені, або коли сучасний рівень науки і техніки ще не дозволяє досліджувати матеріали у обсязі питань, що поставлені на вирішення експерту.
   Слідчі повинні чітко уявляти собі різновиди експертиз, які класифікуються за організаційними та предметними основами.
   За організаційними основами проведення експертизи можуть бути:
   - первинні та повторні;
   - основні та додаткові.
   Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше.
   Додатковою або повторною експертиза буває по відношенню до первинної. Тому об'єктом додаткової або повторної експертизи повинен бути об'єкт первинної експертизи.
   Якщо виникає необхідність в дослідженні об'єктів, які раніше не піддавалися експертному дослідженню, то повинна призначатися нова первинна експертиза.
   Необхідно чітко розмежовувати поняття повторних та додаткових експертиз. Розмежування цих видів експертиз проводиться, як правило, по вказаним у законі підставам: у випадку неповноти та недостатньої ясності першого висновку наступна експертиза буде додатковою, якщо ж перший висновок викликає у слідчих чи судових органів сумніви у правильності висновку по суті або у їх обгрунтованості чи суперечить іншим матеріалам справи - наступна експертиза буде повторною. Але на практиці слідчі інколи зустрічають труднощі, тому що не завжди можливо легко розмежувати повторну та додаткову експертизи.
   Згідно зі ст.75 КПК України додаткова експертиза може бути призначена у тому випадку, коли висновок експерта визнано неповним або недостатньо ясним. Додаткова експертиза вирішує питання доповнюючого, уточнюючого характеру. Недостатня ясність висновку може виявлятися у невизначеності, неконкретності або нечіткості викладання експертом ходу дослідження і висновків. Неповнота висновку має місце тоді, коли експерт не дає повних відповідей на усі питання, що поставлені перед ним, або досліджував не усі матеріали, які представлені у його розпорядження. Додаткова експертиза призначається і у тих випадках, коли з'являються нові питання, що пов'язані з об'єктами, які досліджувалися у ході проведення первинної експертизи. Остання підстава призначення додаткової експертизи частіше усього зустрічається на практиці. Проведення додаткової експертизи може бути доручено як експерту, який проводив первинну експертизу, так і іншому (іншим) експертам.
   Згідно зі ст. 75 КПК України повторна експертиза призначається слідчим або судом з метою усунення сумнівів в правильності висновку експерта. Такі сумніви можуть породжуватись недостатньою обгрунтованістю висновків експерта, протиріччям між ними та іншими матеріалами справи. Приводами призначення повторної експертизи є:
   - суттєве порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення та проведення експертизи (наприклад, недотримання вимог КПК України при винесенні постанови про її призначення, порушення прав обвинуваченого та інших учасників процесу при призначенні та проведенні експертизи, порядку роз'яснення експерту його процесуальних прав та обов'язків, вимог, які пред'являються до висновку експерта як процесуального акту);
   необґрунтованість висновку експерта. (До підстави "необґрунтованість висновку експерта" необхідно віднести наступні мотиви: наявність недостатньої кількості порівняльного матеріалу, його неякісність; недостатня обгрунтованість висновку ознаками; порушення методики дослідження);
   - обгрунтовані сумніви у правильності висновків експерта по суті. (Цій підставі відповідають наступні мотиви: сумніви у кваліфікації експерта; сумніви у компетенції експертної установи і т.ін.);
   - протиріччя висновку експерта іншим матеріалам справи. (Підстава "протиріччя іншим матеріалам справи" включає такі мотиви як незгода обвинуваченого, свідка та інших учасників процесу з висновком експерта, протиріччя висновку експерта зізнанням обвинуваченого, підозрюваного, показанням свідка; наявність декількох висновків, що суттєво розрізняються.)
   Визначаючи завдання повторної експертизи, слідчий повинен у вступній частині постанови сформулювати питання, правильність вирішення яких викликала у нього сумніви. При призначенні повторних експертиз у розпорядження експертів повинні представлятися висновки попередніх експертиз з усіма додатками. Також важливим є питання про склад експертів, які повинні проводити повторні експертизи, про установи, яким вони можуть бути доручені. Комісія експертів може бути створена слідчим (судом), який призначив експертизу, а також керівником судово-експертної установи з числа її штатних та позаштатних співробітників, але в усіх випадках повторна експертиза призначається іншому експертові або іншим експертам.
   За рівнем експертного дослідження експертизи розділяються на ідентифікаційні, діагностичні, класифікаційні та ситуаційні.
   Ідентифікаційні експертизи становлять найбільш високий рівень вирішення експертних завдань для встановлення конкретно-індивідуального факту і мають велике доказове значення.
   До другого рівня відноситься діагностичне вирішення експертних завдань. До діагностичних видів експертизи відносять: встановлення часу події, яка відбулася, її механізму, способу дії; встановлення окремих властивостей особи, предметів та ін. Прикладом діагностичного вирішення експертного завдання є визнання предмета вогнепальною зброєю.
   Класифікаційні експертизи вирішують завдання, які пов'язані з віднесенням об'єктів, явищ по класам, відділам за їх загальними ознаками. Прикладом такої експертизи є вирішення питання про групову належність крові, слини.
   Ситуаційна експертиза полягає у дослідженні ситуації, тобто сукупності об'єктів та слідів, які складають умови, що пов'язані з подією, яка розслідується. Ситуаційна експертиза передбачає на меті можливість встановлення способу вчинення злочину, аналізу дій, послідовності та засобів, які використовувалися злочинцями.
   АВТОРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА
   Завданням авторознавчої експертизи є встановлення автора документа на підставі ознак писемної мови, що знайшли своє відображення у даному документі.
   Об'єктами авторознавчої експертизи є: рукописні, машинописні або одержані за допомогою множильної техніки тексти документів різного значення, а також фотокопії документів.
   Проведення авторознавчої експертизи організовано:
   У системі СБ України:
   - У експертно-криміналістичній службі ОТУ СБУ;
   (код 044 тел.291-94-44, 291-97-70). У системі Мінюсту України:
   - У Київському НД1СЕ (код 044 тел. 212-23-63).
   - У Харківському НДІСЕ (код 0572 тел. 72-62-23 - канцелярія).
   ПИТАННЯ, які вирішує авторознавча експертиза:
   1. Чи є автором тексту документа конкретна особа?
   2. Чи є автором тексту декількох документів (або декількох фрагментів тексту одного документа) одна особа?
   3. Чи не виконано текст документа, який представлено на дослідження, з навмисним скривленням писемно-мовних навичок?
   4. Які характеристичні дані автора тексту: рідна мова або переважна мова, місце формування його мовних навичок, рівень грамотності, професія та ін.?
   5. Чи не складені окремі фрагменти представленого на дослідження документа різними особами?
   Правила відбору зразків:
   Вільні зразки писемної мови передбачуваного автора подаються на дослідження експерту у обсязі не менше 10-15 аркушів у вигляді текстів документів (листів, щоденників, автобіографій, чернеток та ін.), які складені до порушення кримінальної справи. Зразки повинні відповідати документу, що досліджується по часу виконання, мові, функціональному стилю мови.
   У якості експериментальних зразків подаються твори передбачуваного автора, що можуть бути написані на тему, яку він вибрав сам або йому запропонував слідчий. Відбір експериментальних зразків проводиться у декілька етапів на одну тему або ж східні. Їх загальний обсяг повинен бути не менше 20-25 аркушів.
   БАЛІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА
   Балістична експертиза проводиться з метою встановлення віднесеності предметів до вогнепальної зброї; визначення технічного стану зброї та боєприпасів і вплив його на проведення пострілів;
   визначення виду, системи, моделі зброї; ототожнення її по слідах на снарядах (кулях, шроті, картечі) та гільзах; обставин пострілу, місця знаходження особи, що стріляла та ін., а також рішення ряду інших питань, які пов'язані з вогнепальною зброєю та її використанням.
   Проведення балістичних експертиз організовано:
   У системі СБУ: Експертно-криміналістична служба ОТУ СБУ (лише діагностичні);
   У системі МВС України:
   - Центр криміналістичних досліджень при ЕКУ МВС України -відділ балістичних та трасологічних досліджень (код 044 тел.291-38-88).
   - ЕКУ (ЕКВ) УВС областей:
   - Республіка Крим, м. Сімферополь (код 0652 тел.258-392, 296-360, 296-393);
   - м. Севастополь (код 0692 тел.523-941, 453-814, ф.455-845);
   - Вінницька область (код 0432 тел.356-294, 213-215, 213-345);
   - Волинська область (код 03322 тел. 963-71, 965-70);
   - м. Дніпропетровськ (код 0562 тел.415-236, 445-849, 415-336);
   - Донецька область (код 0622 тел.918-294, 918-413, факс 918-223);
   - Житомирська область (код 0412 тел.374-840, 207-223, 207-722);
   - Закарпатська область (код 03122 тел.92-558, 36-271, 92-666);
   - Запорізька область (код 0612 тел. 398-756, 341-278, 398-412);
   - Івано-Франківська область (код 03422 тел. 25-630, 95-307, 95-405);
   - Київська область (код 044 тел.417-07-97, 417-01-06, 417-17-29);
   - м. Київ (код 044 тел. 229-33-90, 212-62-99, 212-67-91);
   - Кіровоградська область ( код 0522 тел. 240-896, 297-538, факс 240-896);
   - Луганська область (код 0642 тел.559-222,559-425, факс 531-582);
   - Львівська область (код 0322 тел.782-484, 790-484);
   - Миколаївська область (код 0512 тел. 391-119, 359-991, 391-880);
   - Одеська область (код 0482 тел. 221-702, 282-750, 282-755);
   - Полтавська область (код 0532-2 тел. 27-919, 187-440, 187-269);
   - Рівненська область (код 0362 тел. 264-952, 292-615, 927-62);
   - Сумська область (код 0542 тел. 276-036, 283-538, 283-476);
   -Тернопільська область (код 03522 тел.250-985, 271-281, 271-310);
   - Харківська область (код 0572 тел. 407-679, 431-231, 407-234);
   - Херсонська область (код 055-2 тел. 223-503, 286-54-41);
   - Хмельницька область (код 03822 тел. 69-147, 12-370, 123-70);
   - Черкаська область (код 0472 тел. 633-679, 193-311);
   - Чернігівська область (код 046-2 тел. 314-00, 195-201);
   - Чернівецька область (код 03722 тел. 591-465, 591-265, 591-357).
   У системі Мінюсту України:
   - У Київському НДІСЕ (код 044 тел. 212-23-42);
   обслуговує Вінницьку, Житомирську, Київську, Тернопільську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області, м. Київ.
   - У Харківському НДІСЕ (код 0572 тел. 72-62-23 - канцелярія);
   обслуговує Автономну Республіку Крим, Дніпропетровську, Запорізьку, Полтавську, Сумську, Харківську області.
   - У Одеському НДІСЕ (код 0482 тел. 22-52-59 - канцелярія);
   обслуговує Кіровоградську, Миколаївську, Одеську, Херсонську області.
   - У Львівському НДІСЕ (код 0322 тел. 72-66-68);
   обслуговує Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Чернівецьку області.
   - У Донецькому НДІСЕ (код 0622 тел. 90-14-18 - канцелярія);
   обслуговує Донецьку та Луганську області.
   ПИТАННЯ, що вирішуються при дослідженні вогнепальної зброї (її матеріальної частини, технічного стану, балістичних характеристик):
   1. Чи відноситься предмет, що представлений на дослідження до вогнепальної зброї? Якщо так, то до якого виду, зразку (моделі)?
   2. Де і коли (підприємство-виготовлювач, фірма, рік випуску) виготовлена зброя, яка представлена на дослідження?
   3. До якого виду, зразку (моделі) зброї належать деталі, що представлені на дослідження; чи не є вони деталями конкретного екземпляру зброї (зброї з визначеним номером або зброї, яка представлена разом із деталями)?
   4. Чи справна зброя, яка представлена на дослідження? Якщо ні, то в чому її несправність, яка причина її виникнення, як вона впливає на можливість використання зброї (при пострілі, інших операціях)?
   (Це питання вирішується тільки відносно зброї промислового виготовлення).
   5. Чи придатна зброя, що представлена на дослідження, до пострілів?
   6. Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлена зброя, що представлена на дослідження (її основні деталі)?
   7. Чи не внесені зміни у будову зброї, яка представлена на дослідження? Якщо так, то які саме, з якою метою, яким способом (промисловим чи саморобним)?
   8. Які матеріали, предмети використовувалися при виготовленні саморобної зброї чи внесенні змін до будови зброї промислового виготовлення, які технічні засоби, інструменти при цьому використовувалися?
   9. Судячи по ознакам виготовлення саморобної зброї, якими можуть бути кваліфікація, професійні навички особи, що її виготовила?
   10. Чи можливі постріли з представленої зброї без дії на спусковий гачок (при визначених умовах або при різних можливих умовах)?
   11. Які тактико-технічні та балістичні характеристики зброї, яка представлена на дослідження (основні та окремі з них)?
   12. Яким снарядом (кулею, шротом, картеччю) зроблено останній постріл з гладкоствольної рушниці, що представлена на дослідження?
   13. Чи було зроблено постріл із зброї після останнього чищення каналу ствола? (Питання вирішується тільки у відношенні зброї промислового виготовлення.)
   14. Яким порохом (вид, марка) зроблено останній постріл із зброї, що представлена на дослідження? (Питання вирішується тільки у відношенні зброї і припасів промислового виготовлення.)
   15. Який первинний зміст маркувальних позначок, що знищені на зброї, яка представлена на дослідження?
   ПИТАННЯ, які вирішуються при дослідженні боєприпасів (матеріальної частини, технічного стану, балістичних характеристик):
   1. До якого виду (типу, зразку і т.ін.) відносяться патрони, що представлені на дослідження? Для пострілів з якої зброї вони призначені?
   
   2. Яким способом (промисловим, саморобним) виготовлені патрони, що представлені на дослідження, або окремі їх елементи?
   3. До патронів якого виду (типу, зразка, призначення і т.ін.) відносяться елементи боєприпасів, які представлені на дослідження (кулі, гільзи, пижі, капсулі)?
   4. Чи не внесені у будову (розмір, форму та ін.) патронів або їх окремих елементів (куль, гільз) зміни з метою використання для пострілів із зброї, для якої ці патрони не призначені, у чому проявляються ці зміни, для пострілів з якої зброї вони можуть використовуватися після внесених змін?
   5. Чи придатні патрони, що представлені на дослідження, для стрільби?
   6. Які технічні та балістичні характеристики патронів, що представлені на дослідження (основні або окремі з них), чи відповідають вони нормам, які встановлені для патронів даного типу? Якщо ні, то які можливі причини цього? (Питання вирішується тільки відносно зброї та боєприпасів промислового виготовлення.)
   7. Де і коли (підприємство-виготовлювач, фірма, рік виготовлення) виготовлені патрони або їх гільзи? (Питання вирішується тільки відносно зброї та боєприпасів промислового виготовлення.)
   8. Чи не виготовлені патрони, що представлені на дослідження (їх елементи), з використанням однотипових або тих самих матеріалів, технічних засобів, інструментів, технологічних операцій? (Питання вирішується тільки відносно зброї та боєприпасів промислового виготовлення.)
   9. Чи не виготовлені патрони (їх елементи) з використанням матеріалів, інструментів, що вилучені у визначеному місці (у визначеної особи)?
   ПИТАННЯ, що вирішуються при дослідженні слідів пострілу (слідів на кулях, гільзах та інших елементах боєприпасів; слідів пострілу на об'єктах, що уражені.):
   1. Зі зброї якого виду (зразка, калібру) було зроблено постріл кулі, що представлена на дослідження?
   2. Зі зброї якого виду (зразка, калібру) зроблено постріл патроном, гільза якого представлена на дослідження?
   3. З гладкоствольної зброї якого калібру було стріляно шрот (картеч), що представлено на дослідження?
   4. Чи не належать гільзи патронам, постріли якими проведені з одного і того ж екземпляру зброї?
   5. Чи не зроблені постріли куль, які представлені на дослідження, з однієї зброї?
   6. Чи не зроблено постріл кулі, що представлена на дослідження, із конкретної зброї?
   7. Чи не належить гільза, що представлена на дослідження, патрону, постріл яким зроблено з конкретної зброї?
   8. Чи не стріляна куля, яка представлена на дослідження, зі зброї невідповідного (більшого чи меншого) калібру або зброї зі зміненою будовою, технічними дефектами?
   9. Чи не використовувався патрон, гільза якого представлена на дослідження, для пострілу зі зброї, призначеної для пострілів патронами іншого тигу (калібру), або зі зброї із зміненою будовою, технічними дефектами?
   10. Чи не складали до пострілу куля і гільза, що представлені на дослідження, один патрон?
   11. Яка з куль, що представлені на дослідження (стріляних з одного екземпляру зброї) була стріляна першою?
   12. Чи не є предмет, що представлений на дослідження, елементом патрону (кулею, дробом, їх частиною), який використовувався при пострілі?
   13. Яка причина деформації кулі (зміна форми), що представлена на дослідження?
   14. Чи є пошкодження на об'єкті, що уражений, вогнепальним?
   15. Пострілом зі зброї якого виду, снарядом якого виду (калібру, будови, призначення) було утворено вогнепальне пошкодження? (Питання вирішується тільки відносно вогнепальної зброї і боєприпасів промислового виготовлення.)
   16. Якою кількістю пострілів були утворені вогнепальні ушкодження на об'єкті, який представлено на дослідження? (Питання вирішується тільки відносно зброї та боєприпасів промислового виготовлення.)
   17. Яка черговість утворення декількох вогнепальних ушкоджень? (Питання вирішується тільки відносно зброї та боєприпасів промислового виготовлення.)
   18. Які з вогнепальних ушкоджень, що представлені на дослідження, є вхідними та вихідними?
   19. Яким могло бути (з урахуванням ознак слідів пострілу, інших обставин) взаємне положення потерпілого та особи, що стріляла, якою була поза потерпілого?
   20. Чи є на об'єкті, який представлений на дослідження, сліди близького пострілу?
   21. З якої відстані було зроблено постріл, яким вчинено ушкодження на об'єкті?
   22. З якого місця (ділянки місцевості, ділянки місця події) було зроблено постріл?
   23. Яка давнина пострілу патроном, гільза якого представлена на дослідження? (Питання вирішується у результаті комплексних досліджень при наявності певних умов: тільки паперові гільзи мисливських набоїв; відносно невеликий час, який пройшов після пострілу; відомі умови, у яких знаходилися гільзи після пострілу.)
   При призначенні балістичної експертизи у розпорядження експерта необхідно представити:
   - кулі і гільзи, що виявлені на місці події;
   - вогнепальну зброю та об'єкти з вогнепальними ушкодженнями;
   - протокол огляду та схеми і плани з зазначенням місця виявлення куль, гільз, вогнепальної зброї, об'єктів з вогнепальними ушкодженнями;
   - боєприпаси та вогнепальну зброю, що вилучені у підозрюваного;
   - акт судово-медичного дослідження трупа;
   - одяг потерпілого з вогнепальними ушкодженнями.
   
   Зброю необхідно направляти на дослідження у тому стані, у якому вона була виявлена. Заряджену зброю необхідно розрядити, повідомивши про це у постанові про призначення експертизи. Передній отвір ствола необхідно закрити чистою серветкою з тканини (ватою), а бойок зафіксувати за допомогою цупкого паперу. Об'єкти зі слідами пострілу (одяг, частини ушкоджених пострілом предметів) повинні бути упакованими таким чином, щоб максимально зберегти їх від різних сторонніх впливів). Самі сліди необхідно захистити додатковими засобами (прокладки, обшивка тканиною).
   Вологі об'єкти повинні бути попередньо просушеними без використання нагрівальних приладів.
   Певна криміналістична інформація може бути отриманою з бази даних, що містяться у Віддуй криміналістичних обліків, автоматизованих систем і методичного забезпечення (кулегільзотека) Центру криміналістичних досліджень при ЕКУ МВС України. (Код 044 тел.512-04-79).
   
   
   
   Скачать текст пособия полностью

Автор: uasol | Відгуки: 0 | Перегляди: 3774 | 02/08/2011 Лекции, пособия - Криминалистика

Ссылка на статью:

Комментарий

Оставить комментарий
Ваше имя:
Комментарий:
Введите текст, изображенный на картинке:
 
 укр  |  рус  |  eng 
20.08.2014 23:48

"Донбасс" отбил танковую атаку под Иловайском

Бойцы "Донбасса" отбили попытку террористической группировки "Восток" войти в Иловайск с севера, с подкреплением в количестве шести танков. При этом два танка террористов было уничтожено, два подняли белый флаг. Еще два отошли танка боевиков отошли.
20.08.2014 22:17

В Киеве репетируют военный парад ко Дню Независимости (фото)

В Киеве на Майдане началась репетиция военного парада ко Дню Независимости. Как сообщается, на Майдан прибыли военнослужащие. По центру столицы также движется колонна военной техники. По словам правоохранителей, репетиция продлится до 23:00.
20.08.2014 21:55

Министр экономики Павел Шеремета подал в отставку - СМИ

Павел Шеремета подал в отставку с поста министра экономического развития и торговли. Об этом сообщают источники в Кабмине. Шеремета написал заявление во время заседания правительства в среду, 20 августа, и подал его премьер-министру Арсению Яценюку.
20.08.2014 21:05

Порошенко назначил Мустафу Джемилева уполномоченным президента по делам крымских татар

Президент Украины Петр Порошенко назначил народного депутата Украины, экс-лидера Меджлиса крымских татар Мустафу Джемилева своим уполномоченным по делам крымско-татарского народа. На уполномоченного по делам крымско-татарского народа возложено обеспечение соблюдения конституционных прав крымско-татарского народа как коренного народа Украины.
20.08.2014 20:58

Лига Европы: "Днепр" вырвал победу у "Хайдука"

Днепропетровский "Днепр" омрачил возвращение Артема Милевского в Киев, обыграв его "Хайдук" со счетом 2:1 в первом матче раунда плей-офф Лиги Европы. Победа 2:1 оставляет шансы как "Днепру", так и "Хайдуку", поэтому ответный матч наверняка будет интересным. Напомним, в Сплите команды сыграют 28 августа.
20.08.2014 20:54

Гуманитарный конвой Путина сможет въехать в Украину уже завтра - Чалый (видео)

Гуманитарный конвой Путина завтра начнет проходить таможенный контроль и тогда сможет въехать на территорию Украины. Об этом в эфире "Подробностей" сообщил замглавы администрации президента Валерий Чалый. "Я думаю с завтрашнего дня при исполнении всех процедур, и Красный Крест ожидает это, начнется это движение, - сказал Чалый.
20.08.2014 20:50

В Краснодонском районе Луганской области террористы сбили самолет Су-25

В Краснодонском районе Луганской области террористы сбили самолет вооруженных сил Украины. Информацию о подбитом самолете подтвердил спикер информцентра СНБО Андрей Лысенко. Как сообщается, был сбит самолет Су-25, задействованный в антитеррористической операции.
20.08.2014 19:56

Летчица Савченко написала Климкину, что хочет в бой (фото)

Глава МИД Павел Климкин и похищенная и арестованная в России летчица Надежда Савченко обменялись письмами. Об этом сообщил сам министр Павел Климкин. Климкин написал Савченко, что она - "надежда Украины на победу нашего и духа" и пообещал работать над тем, чтобы освободить ее из неволи. В своем ответе Савченко заверила, что готова терпеть, сколько будет необходимо.
Все новости